Про школу

 В жодній школі немає такого березового гаю, такого фруктового саду, таких зелених островків, які вкриваються весною жовтими голівками кульбабок, як у нашій школі, це наш дім, це наша особиста маленька країна, де учні та вчителі живуть цікавим, радісним, активним життям. Школа розміщена в трьох будівлях, у яких знаходиться найцінніше багатство - діти - голосисті, непосидючі, але яких люблять, навчають і виховують учителі. 


Наша адреса:
м.Ніжин
вул. Мигалівська, 15.

Електронна адреса: 

zosh6nizhyn@gmail.com

Перейти на сайт школи

ІСТОРІЯ НІЖИНСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ №6

Історія школи починається від 3-ї жіночої гімназії, яка була заснована 2 червня 1917 року Болеславом Римшею, викладачем математики Ніжинської класичної гімназії при історико-філологічному інституті. У листопаді 1919 рокувона була перетворена на школу ІІ ступеня №6. У цьому році тут навчалося 138 хлопчиків і 42 дівчинки. У середині 20-х років школу №6 перевели на окраїну м.Ніжина «Мигалівку».

У державному архіві в збірнику наказів по Ніжинському міськвиконкому зберігається датована 1927 роком інформація такого змісту, що партійна організація колгоспу ім. Подвойського та механічного заводу звертається до Наркомату освіти з проханням відкрити в мікрорайоні «Мигалівка» початкову та неповну середню школу. Віддаленість від центру вимагає навчання дітей у кількості 57 чоловік у перших класах цього закладу.

1 вересня 1927 року школа №6 була урочисто відкрита в мікрорайоні «Мигалівка» спочатку як початкова, а потім як неповна середня. Перед цим навчальним закладом стояло завдання ліквідації неписемності населення по 1934 рік включно.

Педпрацівники, учителі школи були головним чином такими, що закінчили педагогічні інститути в дореволюційний час, і тому відділ освіти корегував діяльність школи, створивши партійну й комсомольську організації. Ріст населення м.Ніжина дав можливість незабаром відкрити повну середню школу. Матеріальне забезпечення її здійснював Наркомат освіти та місцевий колгосп ім. Подвойського. Школа мала одне приміщення. Пізніше були добудовані філіал №1 (60-ті роки), спортивний зал, майстерня.

У 1928 році в школі навчалося вже 366 учнів: 360 українців, 2-є росіян, 2-є євреїв, 2-є латишів. ЇЇ очолював А.Г.Литвин. На 5 вересня 1951 року було 20 класів, у яких навчалося 674 учні.

До 1941 року школа була семирічною, а потім восьмирічною. У період Великої Вітчизняної війни вона не працювала. Навчальний процес розпочався в 1945 році.

Директорами школи були Дерев’янко Ю.П., Царик Ф.П., Донець Г.Ф., Проколійко І.П., Конопля Ю.Д,, Чалий М.П. Філіал основного корпусу побудований при Царикові Ф.В., майстерня та спортивний зал при Проколійку І.П., їдальня при Коноплі Ю.Д., газ до школи підведений при Чалому М.П.

Свої знання, душу й серце віддали дітям учителі: Горова Є.Ф., Крутько М.М. (учителі початкових класів), Луценко Я.П. (учитель математики, учасник ВВв, офіцер), Горний М.Л. (учитель історії), Верградська М.А. (учитель географії), Могильний І.А. (учитель біології, у роки ВВв був членом підпільної організації Я.Батюка).

У післявоєнні роки працювали в школі Мороз І.І (учитель математики), Косенко М.С. (учитель біології, під її керівництвом був посаджений фруктовий сад), Литвин П.Є. (під її керівництвом створювався музей В.І.Леніна, організована кімната Бойової і трудової слави), Лісовець О.Я. (учитель математики), Ніколаєнко К.Я. (педагог-організатор, учитель біології і колишня випускниця школи), Щітка О.І. (учитель фізики) та інші.